КІНОВА́Р.

1. род. у, ч. Мінерал червоного кольору різних відтінків; сірчиста ртуть, цинобра. Сполучаючись із сіркою, ртуть утворює стійкий мінерал кіновар (Наука.., 10, 1963, 15).

2. род. і, ж. Червона фарба, яку добувають із сірчистої ртуті. * У порівн. Далека дамба на обрії полум’яніла, як кіновар (Донч., II, 1956, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 165.