КІЛЬКАРІ́ЧНИЙ, а, е. Який триває (тривав або триватиме) кілька років. Давнє, вже кількарічне змагання за першість у цеху йшло між обома бригадами (Собко, Біле полум’я, 1952, 96); // Який має кілька років. Кількарічна дитина; Кількарічний сад дав перші плоди; // Набутий протягом кількох років. Кількарічний досвід.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 161.