КІЛЬКАДЕСЯ́Т, ти́ і тьо́х, числ. неознач.-кільк. Кілька десятків. Пані прийняла Євгенія дуже чемно і здивувалася дуже, коли він заявив їй, що хотів би взяти у неї кількадесят лекцій гри на фортеп’яні (Фр., VII, 1951, 241); Завтра о дев’ятій ранку він повинен бути в кількадесяти кілометрах звідси (Дмит., Наречена, 1959, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 160.