КІ́ЛЬКА¹, и, ж. Маленька рибка родини оселедцевих. Для лову деяких риб, наприклад кільки, використовують світло (Зоол., 1957, 81).

КІ́ЛЬКА², ко́х, числ. неознач.-кільк. Невизначена мала кількість (у межах від трьох до десяти). Іноді тікав [Тарас] на кілька день аж у друге село до своєї заміжньої сестри Катрі (Мирний, V, 1955, 309); Кілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат (Коцюб., І, 1955, 234); Я склав план реконструкції кількох площ і вулиць міста (Довж., І, 1958, 25).

◊ Кількома́ слова́ми — дуже коротко. Я кількома словами розповів, як добирався сюди (Сміл., Сашко, 1954, 158).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 160.

Кілька, кільки и кілько, нар.

1) Сколько. Кілько смаку, тілько й гріху. Ном. № 110. Хоч кільки молися, з біди не вимолишся. Ном. № 159.

2) Нѣсколько. Од вулиці поодрізнювались кілька пар хлопців та дівчат. Левиц. І. 18. Я кільком казав — коли не хотять. Н. Вол. у. То хустку купила, то сорочок справила кільки. МВ. І. 28. Сила одного чоловіка або кількох людей. Левиц. І. (Правда 1868, 415).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 243.