Про УКРЛІТ.ORG

ківш

КІВШ, ківша́ і ковша́, ч.

1. Кругла відкрита посудина з ручкою для зачерпування води (вина, меду тощо). Марченко.. поприліплював свічки до ківшів (Н.-Лев., IV, 1956, 99); — Хочеш, почну частувати Медом з нового ківша? (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 68); * У порівн. Зачерпнув [Єгор] великою долонею, мов ковшем, чистої води й хлюпнув нею на Зіньку (Шиян, Баланда, 1957, 78).

◊ Ви́пити (сьорбну́ти і т. ін.) [свій, по́вний] ківш ли́ха; Зна́ти (зазна́ти, скуштува́ти і т. ін.), почо́му (почі́м) ківш ли́ха див. ли́хо.

2. спец. Велика металева посудина в різних механізмах для зачерпування, розливання тощо. З допомогою ковша, установленого на автонавантажувачі, вантажать, перевалюють і транспортують сипкі матеріали (Наука.., 10, 1956, 7); А він — про свій Катеринослав, і як пахне чавун, коли ллється в ківш (Юхвід, Оля, 1959, 204); Ківш екскаватора.

3. спец. Те саме, що кіш1 5. В сінях млин: теліпається ківш, крутиться колесо й шестерня, але борошно сиплеться з-під каміння в довгу шовкову торбу (Н.-Лев.,. II, 1956, 411); Зерно засипається в ківш.., звідки воно надходить у подрібнювальну камеру (Наука.., 3.V 1956, 21).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 158.

Ківш, ковша, м.

1) Совокъ для насыпки зернового хлѣба, муки и пр.

2) Плата мельнику мукою за помолъ. Ковша брати.

3) Ковшъ, сосудъ съ рукоятью для черпанья и питья жидкостей. Чи чарка то, чи ківш буде, — не глядить переміни: гладко п’ють, як з лука б’ють, до ночної тіни. ЗОЮР. І. 317. Випити ківш лиха. Претерпѣть много горя. Не один ківш лиха підсунула йому злая доля, — випив їх бідолашний. Стор. І. 231. Бийте його добре киями, щоб знав почому ківш лиха. Ном. № 4954. Ум. Ківшик. Сивушки зараз ковтонули по ківшику і не здрігнули. Котл.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 242.

ківш (зменшене — кі́вшик) = ко­ря́к — посудина з ручкою для чер­пання й насипання борошна, зер­на тощо, а також для черпання і пиття рідин. Сивушки зараз ковт­нули по ківшику і не здригнули (І. Котляревський); Закусили запорожці та й тнуть коряками (Т. Шевченко); фразеологізм: ви­́пити ківш ли́ха — натерпітися, пе­режити багато; зна́ти, почі́м ківш ли́ха — знати горе, страждання, клопіт, неприємності. Бийте його добре киями, щоб знав, почому ківш лиха (М.Номис).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 286.

вгору