КУЧКИ́СТ, а, ч. Той, хто входив до могутньої кучки. Він [Ф. Ліст] був гарячим поклонником і активним пропагандистом творчості російських композиторів, зокрема М. Глінки, О. Даргомижського, О. Аляб’єва, кучкистів, молодого Глазунова (Мист., 5, 1961, 38); В діяльності художників-передвижників, що мала багато спільного з діяльністю композиторів-кучкистів, брали наші [українські] художники активну участь (Рильський, III, 1956, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 424.