КУ́ХАРСТВО, а, с. Готування їжі; робота кухаря або кухарки. Нездатний був Тарас до кухарства так само, як не погодився він потім і за лакея у свого пана (Мирний, V, 1955, 310); Жалував [Славко] дуже тих людей, що доля змусила їх займатися кухарством (Март., Тв., 1954, 239).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 420.