КУХА́РКА, и, ж. Жін. до ку́хар. Тут же все присилають з базару самі продавці, а кухарка тільки ходить вибирати (Л. Укр., V, 1956, 385); Стара кухарка порається мовчки коло обіду, й тільки блискучі миски та каструлі дзвонять їй дрібно під руками (Козл., Пов. і опов., 1949, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 420.

Кухарка, ки, ж. Повариха; кухарка. Звідтіль вона побігла до пекарні, переговорила з кухаркою, вислала її на житній базарь. Левиц. І. Ум. Кухарочка. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подруженьки все качатину, єї кухарочки все курятину. Чуб. III. 403.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 333.