КУТА́СИК, а, ч. Зменш. до ку́та́с. Хлопець причіпливо його [одяг] оглядає.. — Цей кутасик у них, здається, вже не тут? (Ю. Янов., І, 1954, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 418.

Кутасик, ка, м.

1) Ум. отъ кутас.

2) мн. Раст. Silene inflata. Вх. Пч. I. 13.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 332.