КУСА́К, а́, ч., діал. Кусок, кусень. Вкусив [Бовдур] усім ротом кусак хліба (Фр., І, 1955, 300); Невістка вложила в бесаги три книші, кусак солонини, вузлик бринзи (Черемш., Тв., 1960, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 415.

Кусак, ка, м. = Кусок. Кусок сала. Шух. І. 50.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 332.