КУ́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що ку́рявий. Шумлять дуби, спадають теплі роси На свіжі ниви, куряні путі (Шпорта, Вибр., 1958, 360).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 414.

Куряний, а, е. Пыльный. Ой Із того куряного шляху привертайте к зеленому гаю. Рудч. Чп. 98.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 331.