КУ́РЯВИЙ, а, е. З курявою; курний (у 1 знач.). Подались люди з села курявими шляхами (Коп., Вибр., 1948, 226).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 414.