КУ́РТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до куртка. Наливши нам чаю, пані взяла шитво — дитячу курточку (Л. Укр., III, 1952, 707); Огей відчув енергійний дотик до ліктя і, озирнувшись, побачив перед собою засмалене обличчя жінки в короткій робітничій курточці (Досв., Вибр., 1959, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 413.