Курта, ти, ж.

1) Короткое одѣяніе до пояса. КС. 1882. VIII. 385.

2) Короткохвостая овчарка. Ой ішов чабан дорогою, а курта йшла долиною. КС. 1882. VIII. 385.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 331.

ку́рта = курти́на — старовинний верхній чоловічий і жіночий приталений одяг із китайки, сірого сукна; носили запорожці, гайдамаки, чумаки, а також селяни в побуті.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 323-324.