КУРЛЮ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до курлю́кати. Як котрий [журавель] курлюкне, похитнувшись, То раптом.. Махне крилами й в небо полетить!.. (Вирган, В розп. літа, 1959, 212).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 411.