КУРКУЛІ́ВНА, и, ж., розм. Дочка куркуля. Сказала вона, що йде до своєї матері, і вказала рукою на похилу хату. От тобі й куркулівна! (Цюпа, Грози.., 1961, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 411.