КУРИ́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що кури́льня. В курилці було зовсім порожньо (Смолич, Мир.., 1958, 293); Гамір, як той димок синій, снував по фойє, Човгання ніг і сміх.., розмови у кріслах попід стінами й біля курилки (Тич., III, 1957, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 407.