Курево, ва, с. Дымъ. То гуляла скажена наша недоля… то розстелеться по степу пекельним чадом і на десятки літ не опам’ятується народ од того диявольського курева. Стор. І. 248.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 329.