КУРГА́ННИЙ, а, е. Прикм. до курга́н. В одному з курганних поховань на правому березі р. Салгіру біля Сімферополя знайдений навершник із пісковику у вигляді стилізованої голови бика (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 75); // У вигляді Кургана. Курганний спосіб закладання силосу.. порівняно з траншейним на одну третину знижує собівартість центнера консервованого корму (Рад. Укр., 8.VIII 1962, 3).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 407.