Про УКРЛІТ.ORG

купиння

КУПИ́ННЯ1, я, с.

1. Збірн. до ку́пина́. Болото це велике: широке і довге, густо вкрите зеленим купинням (Збан., Крил. гонець, 1953, 35).

2. Місце, покрите купинами. Коли прибули на заплаву геологи під керуванням П. і вирубали у плавнях посеред купиння якусь вербу чи кілок, правління колгоспу хотіло притягати їх до суду (Довж., III, 1960, 458); З розгону напливає берег.. Данило вискакує на хистке купиння, оглядається довкола, водячи браунінгом (Стельмах, II, 1962, 57).

КУПИ́ННЯ2, я, с. Збірн. до купина́1. Дуби ще червоніли могутніми кронами і були схожі на червоне купиння на синьому плесі озера (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 272).

КУПИ́ННЯ3, я, с., чого, рідко. Збірн. до купи́на. На розлогому полі зразу за насипом, поміж купинням прив’ялої бурякової гички, майоріло кілька веселих барвистих хустинок (Смолич, Театр.., 1946, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 402.

вгору