КУПА́ВА, и, ж., діал. Латаття. Здавалось — цілий світ у водах, між купав, Тремтів і майорів, одбившися яскраво (Рильський, Поеми, 1957, 213); Захочу я — русалкою плистиму Між білосніжних лілій і купав (Забашта, Вибр., 1958, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 400.