I. Куп меж. отъ гл.

1) Купати.

2) Купувати. На місті так: куп, та й луп. Ном. № 10478.

II. Куп, па, м.

1) Купанье. Купалочка з купа вийшла. Мет. 312.

2) Куп-куп-зілля. Раст. Convallaria Polygonatum L. ЗЮЗО. І. 119.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 325.