КУ́ННЯ, я, с., діал. Збірн. до куня́. В комишах гуляє осінь, Куння хилиться шовкове (Перв., І, 1958, 165).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 400.