КУ́МЦЯ, і, ж., Пестл. до кума́. Коли ж вони, кумцю [Мотре], дуже любляться, Гнат із Настею! (Коцюб., І, 1955, 51).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 399.