КУЛЯ́СТИЙ, а, е. Який має вигляд кулі (див. ку́ля1 1); круглий (у 1 знач.). На тлі свіжого як повесні лісу показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (Коцюб., III, 1956, 139); Мусій Горбань був жилавий, з кулястою лисою головою, обличчям заріс у руду бороду помелом (Перв., Материн.. хліб, 1960, 131); За формою бактерії можуть бути кулясті, паличковидні і звивисті (Захист рослин.., 1952, 119).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 392.