кула́чний бій = бій навкула́чки — найдавніший різновид двобою, у якому билися на кулаках; попе­редник боксу; за віруваннями, у цих двобоях мірялася силами й не­чиста сила («Ще чорти навкулачки не бились» — ще не настала пів­ніч); про кулачний бій оповідає «Енеїда» І. Котляревського; укра­їнський кодекс 1743 р. забороняв кулачні бої, караючи учасників канчуками або в’язницею; за вбивство у такому бою передбача­лася кара на горло і позбавлення християнського похорону вбивці.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 318.