КУЛАЧКО́ВИЙ, а, е, спец. Прикм. до кулачо́к 2; // Який має кулачки. Розподільний, або кулачковий, вал служить для того, щоб відкривати клапани циліндрів у певній послідовності і в необхідний момент (Автомоб., 1957, 44); Кулачкові механізми; Кулачкова муфта.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 390.