КУКІ́БНИЧКА, и, ж., діал. Пестл. до кукі́бниця. До всього здатна [дочка], прядочка у єї [неї] грає, веретенце шумить і дзижчить, до господарства перша кукібничка (Барв., Опов.., 1902, 540).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 387.