КУКУРУДЗИ́ННЯ, я, с. Стебла кукурудзи. По хаті пройшов тихий шелест голосів. Ніби легенький вітерець заборсався в лапатому кукурудзинні (Кир., Вибр., 1960, 351); Стоїть біля кузні величезна гарба-платформа, призначена для перевезення соковитого кукурудзиння до силосних траншей (Руд., Остання шабля, 1959, 454).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 388.