КУКУ́КНУТИ, ну, неш, док., рідко. Однокр. до куку́кати. Як явір зелену головоньку склонить. Зозуля кукукне (Пісні та романси.., II, 1956, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 388.