КУ́ЗЬМІРКИ, рок і рків, мн., розм., рідко. Те саме, що жму́рки¹. — Дядьку! ну зав’яжемо очі та в кузьмірки будемо гратись (Мирний, І, 1954, 273); — Та думаю, тату, що не в кузьмірки граються [колгоспники] (Донч., VI, 1957, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 386.

Кузьмірки, рок и рків, мн. Жмурки (игра). Ив. 49. Мил. 54.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 320.