КУЖЕ́ЛИЦЯ, і, ж,, розм. Те саме, що ку́жі́ль. Спитає мати з-за прядки: — Що, цівок немає? Ану, Докійко, кинь свою кужелицю, пасучи (Головко, II, 1957, 83).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 386.