Кужба, би, ж.

1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. Шух. І. 186, 187.

2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. Вас. 147.

8) Горбящійся. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 320.