КУВЕ́РТ, а, ч., заст. Комплект столового посуду для однієї особи. На столі, сервірованому лише на чотири куверти, стояли різні закуски (Смолич, V, 1959, 746); В кінці довгого столу було чимало вільних кувертів (Полт., Повість.., 1960, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 383.