КУБА́НКА¹ див. куба́нці.

КУБА́НКА², и, ж.

1. Невисока смушева шапка з плоским верхом із тканини або шкіри. На голові Савченка була кубанка (Панч, О. Пархом., 1939, 145); Збивши набакир свою кубанку, всівся [Сагайда] біля термоса (Гончар, III, 1959, 317).

2. Сорт ярої пшениці; пшениця цього сорту.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 380.

Кубанка, ки, ж. Шапка съ широкимъ барашковымъ околышемъ и остроконечнымъ плисовымъ верхомъ. Вас. 156.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 317.