КТИР, я́, ч., розм., рідко. Волочниця, вовчок-муха. Наповнених медом збирачок [бджіл] на льоту переймають і знищують потворні ктирі, граціозні бабки, легкі оси, важкі шершні (Бджоли, 1955, 203).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 380.