КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342); Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рильський, III, 1956, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 358.