КРІ́ЛИК, а, ч., розм. Те саме, що кріль. — Я скажу вдома, що.. коло кріликів була (Л. Укр., III,1952, 634).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 356.