КРЯЖИ́СТИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що креме́зни́й 1. З хати, смачно позіхаючи, вийшов кряжистий лісник (Стельмах, Правда.., 1961, 375); День відо дня руйнується йому ширококосте кряжисте тіло (Гончар, Таврія, 1952, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 379.