КРЮЧКОДЕ́РСТВО, а, с., заст., зневажл. Крутійство (у 3 знач.). — Чому шляхта завжди виграє свої позви? Та тільки тому, що вона на крючкодерстві собаку з’їла (Тулуб, Людолови, І, 1957, 177).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 379.