КРУШИ́НА, и, ж. (Frangula Mill.). Рослина (кущ або невеличке дерево) родини жостерових із темно-червоними ягідками; використовується в медицині як проносне. Красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди (Шиян, Баланда, 1957, 125).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 379.

Крушина, ни, ж.

1) Крушина, Rhamnus frangula. Нема роду-родини, ні вірної дружини, тілько в саду крушина. Чуб. V. 332.

2) Печаль, кручина. А на моїй голові штирі крушині. Ой перша крушина — отець-мати померла. Чуб. V. 585.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 316.