Про УКРЛІТ.ORG

кручений

КРУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Вигот. крутінням; скручений, зсуканий. На Романові була синя.. сорочка.., кручений пояс з.. барвистими китицями на кінцях (Ткач, Арена, 1960, 41); Кручені шнурочки.

2. Непрямий, викривлений, звивистий. Молода пара.. проходжувалася.. по кручених стежках городу (Кобр., Вибр., 1954, 84); Старий вівчар нагадував крученого сучкуватого граба (Томч., Готель.., 1960, 22); * Образно. Жінки.. задумалися над крученою дівочою долею (Горд., II, 1959, 253).

3. Те саме, що витки́й 1. Через річечки.. були перекинуті.. легенькі місточки, обвиті повійкою та усяким крученим зіллям (Н.-Лев., І, 1956, 163); Руфін.. поспішно виходить.. у садок, становиться [стає] проти оплетеного гліциною та крученою рожею вікна (Л. Укр., II, 1951, 385).

∆ Кру́чені паничі́ (Ipomaea purpurea Lat.) — багаторічна витка декоративна рослина родини берізкових із великими лійкуватими квітками. Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (Гончар, IV, 1960, 40).

4. Спіралеподібний, гвинтоподібний. Волька мовчки йшов за хлопцями по кручених сходах (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 33); Вирізьблені дубові книжкові полиці, з крученими колонками.., займають всю задню стіну кімнати (Коч., II, 1956, 352).

5. рідко. Те саме, що кучеря́вий. Волосся в неї [Марині] було густе, кручене, хоч і коротке (Вільде, Сестри.., 1958, 340).

6. зневажл., лайл. Дурний, придуркуватий. [Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: .. не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (Кроп., І, 1958, 410); [Перший старий ткач:] От кручені! Де тут глузд? де тут розум? Се ж чорт зна до чого дійде (Л. Укр., IV, 1954, 244).

7. Несерйозний, легковажний, пустотливий, із вдачею шибеника. А що вже кручений той Яків, сама Жалійка скаже: вулицею йде — по нозі лясь, верть, круть, вищить, кахика (Горд., Чужу ниву.., 1947,27); Курникав якусь веселу пісеньку шибенної вдачі Максим. Йому, крученому, .. легше живеться на світі, ніж серйозній людині (Стельмах, Правда.., 1961, 247).

∆ Кру́чена вівця́; Кру́чений бара́н — вівця або баран, хворі на вертіж, метелицю. * У порівн. Ходить, як кручена вівця (Номис, 1864, № 10944); Кру́чений м’яч, спорт.— м’яч, який крутиться під час лету.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 378.

Кручений, а, е.

1) Свернутый.

2) Придурковатый. Ходить, як кручена курка. Ном. № 10943. Кручена вівця, кручений баран. Овца или баранъ, больные метелицею. Желех. См. Кручак.

3) Шалунъ, сорванецъ.

4) Кручені паничі. Раст. Ipomaea rubra.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 316.

вгору