КРУТІЯ́, ї, ж., рідко. Те саме, що завірю́ха 1. Налітає раз у десять років Отака скажена крутія (Перв., І, 1958, 169); * Образно. Крутією зірвалась згадка, ..Мов живий пригадався батько (Забашта, Нові береги, 1950, 49).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 377.