КРУТО́ВИНА, и, ж. Крутий схил; крутизна (у 1 знач.). Коли достигали хліба, він [пан] наймає косарів.., бо жниварками на крутовинах чи у.. вибалках не розженешся (Юхвід, Оля, 1959, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 377.

Крутовина, ни, ж. Склонъ, спускъ (въ оврагѣ, напр.). Мнж. 183.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 315.