КРУТИ́ВУ́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до крути́ву́с. — Плати, плати, крутивусику, а він певно порахується — хіба що рак не свисне… (Вовчок, VI, 1956, 281).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 373.