КРУТА́Р, я, ч., діал. Крутій (у 1, 2 знач.). [Жандарм:] Але се одно тобі скажу, небоже: ти на крутаря не вродився (Фр., IX, 1952, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 373.