КРУЖЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко, Те саме, що кружля́ти 1-5. Дим клубками круженяє; * Образно. Вітай все нове, що в житті круженяє (Тич., Комунізму далі.., 1961, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 371.

Круженяти, ня́ю, єш, гл. О птицѣ: кружить, дѣлать круги летая; нарить. Коршак літає, літає, — чого він так круженяє? Радомысл. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 313.