КРОТОВИ́ННЯ, я, с.

1. Те саме, що кротови́на 1. Христина.. з досади почала вминати ногою підрізану шапку кротовиння (Стельмах, І, 1962, 521).

2. Збірн. до кротови́на 2. Берлін стоїть немов на кротовинні: ціла сітка підземних труб каналізаційних, поштових, електричних проводів і т. п. (Л. Укр., V, 1956, 253).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 367.