КРОПИ́В’ЯНОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кропи́в’янка 1. Тихесенько, як кропив’яночка закінча [закінчує] свою пісеньку, так вона закінчила (Кв.-Осн., II, 1956, 333).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 366.