КРОМАНЬЙО́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кроманьйо́нці. Палеолітичні пам’ятки України доводять, що тут містилося одно з найзначніших вогнищ культури кроманьйонської людини кінця старокам’яного віку (Рад. Укр., 30.III 1950, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 365.